Звичайно, така структура економічного механізму роззброювання досить умовна й аналізується нами насамперед з метою визначення ключових напрямків наступного окремого дослідження кожного зі складових його інструментів. На практиці функціонування кожного з них необов'язково може бути пов'язане з дією інших. Так, конверсія може здійснюватися у відриві від скорочення військових витрат, визначаючись, наприклад, потребами диверсифікованості виробництва, а виділення додаткових засобів на меті розвитку необов'язково залежить від розширення цивільного виробництва на базі скорочення військового й може бути викликана просто внутрібюджеттным перерозподілом засобів. Окремі ланки механізму можуть взагалі випадати, і тоді він буде функціонувати в усіченому виді

Представляється, однак, що найбільша ефективність роботи механізму може бути досягнута лише при максимально повному використанні можливостей кожного інструмента окремо й потенціалу їх комбінації в єдину систему. Зазначені інструменти мають характер економічних важелів, але їх функціонування більшою мірою залежить від форм і ефективності їх правового й інституціонального оформлення

У цих областях створений вагомий заділ у вигляді розвитий міжнародної (дву- і багатобічної) переговірної системи по роззброюванню, що включає органі ООН (Генеральну Асамблею ООН, спеціальні сесії Генеральної Асамблеї ООН по роззброюванню, Конференцію по роззброюванню, Комісію з роззброювання й ін.), а також уже діючих, що й розробляються міжнародних угод по обмеженню перегони озброєнь і роззброюванню. Існуючі органі забезпечують інституціональну базу для переговорів по окремих елементах економічного механізму роззброювання. Так, проблема скорочення військових бюджетів неодноразово обговорювалася в рамках Генеральної Асамблеї ООН, у Комісії з роззброювання принципи, що розробляє, заморожування й скорочення військових бюджетів, на всіх трьох спецсесіях Генеральної Асамблеї ООН по роззброюванню