Міжнародна міграція в силу економічних причин завжди була спрямована із країн з більш низьким заробітком у країни з більш високим. Поїхавши на заробітки за рубіж, людей зможе насамперед відновити початковий відтворювальний процес, придбати нові виробничі навички, купити техніку, у тому числі й виробничого призначення (грані між побутовою й виробничою технікою найчастіше досить умовні). Природно, що людей, збройний сучасною технікою (комп'ютером, автомашиною й т. д), поводиться більш активно в плані соціально-економічному, більш грамотний у плані технічному. Головне ж, постійні потоки, що виїжджають, що й вертаються дозволять 'прокачати' робочу силу або хоча б найбільш активну її частину через закордонні ринки праці, поправити процес її відтворення.

Зразковий розрахунок можливих прямих доходів Росії від експорту робочої сили показує, що тільки від перекладів кожного мігранта (на підтримку родин, покупку нерухомості й цінних паперів) може бути отриманий стійкий, рівномірно одержуваний дохід у валюті приблизно в 8 тис. дол. у рік ( з урахуванням щорічної відпустки). Таким чином, кожна тисяча працюючих може дати в національний доход країни 8 млн. долл.