ДО 1980 року проект міжнародної угоди по боротьбі з корупцією був в ООН готів, але відкладений у довгий ящик. В 1991 році США начебто б знову повернулися до первісної ідеї домагатися угоди на цей рахунок. Однак згодом їх активність упала (треба думати, у зв'язку зі складностями на світовому ринку, особливо з урахуванням співробітництва з японськими корпораціями).

Так чи інакше, але питання про корупцію в міжнародному бізнесі продовжує стояти. Уживають зусилля по впорядкуванню законодавчої бази ринкової економіки на національному рівні. Досить різноманітні пошуки розв'язок, які орієнтовані на виключення використання хабарництва фірмами ( у тому числі за допомогою добровільних кодексів) або на те, щоб у звертанні до хабарів не було необхідності. Не снять питання про розробку й прийняття відповідної міжнародної угоди. Висловлюються пропозиції по розвиткові міжнародного співробітництва в області інформації й експертизи.У всякому разі, корупція не вважається нескоримої, але на подолання її лише жорсткістю заходів для кримінального кодексу ніхто не розраховує, так само як і не покладаються на самозцілення від ринкових виразок під впливом вільного розвитку вільного бізнесу. Така ринкова дійсність, як це ні неприємно чути апологетам ідеї про неминучість повернення до жорстко регульованого господарства або ідеологів ліберальної ринкової економіки