Цікаво відзначити, що такі кооперативи користуються фінансовою підтримкою банків, які надають їм кредит у випадку, якщо їх трудових заощаджень не вистачає для придбання всього необхідного встаткування для повного виробничого циклу.

Ті, кому вдалося знайти вигідну роботу за рубежем і заробити досить засобів, після повернення на батьківщину не тільки вище оцінюють свої професійні якості як працівників, але й готові бути організаторами трудового процесу, можуть передати придбані професійні навички іншим. У більшості випадків процес відходництва повертає країнам походження 'збагачені' трудові ресурси й у прямому, і в переносному значенні. Залишається лише вміло розпорядитися цим найціннішим капіталом, створити, що вертаються сприятливі умови в економічному, соціальному, моральному й навіть політичному плані.

Слід особливо зазначити вигоду, яку одержує не тільки економіка в цілому, але й державний бюджет країни від експорту робочої сили. Насамперед це податки від фірм - посередників по працевлаштуванню. У ряді країн емігранти вносять прямі платежі в державний бюджет у вигляді податків, якщо таке застережене в законодавстві або міжурядовій угоді. У Туреччині, наприклад, молоді мігранти вносять у держбюджет спеціальну суму за надану відстрочку від військової служби.

У ряді країн еміграція дозволяє виправити порушення процесів відтворення робочої сили. Стосовно до робочої сили розширене відтворення дає можливість як чисельного, так і якісного росту трудових ресурсів.

Доводиться відзначати, що процес розширеного, а в ряді випадків і простого відтворення трудових ресурсів у нашій країні порушений. У більшості регіонів спостерігається падіння приросту населення. Низька оплата праці при нинішніх інфляції й дефіциті не тільки приводить до падіння продуктивності, інтенсивності і якості праці й підриває можливість створення експортного потенціалу, але й веде до прямого розкладання найбільшої цінності держави - трудових ресурсів