Ця програма була опублікована в пресі й зазнала критики у Франції. Розбіжності виникли в основному із приводу незначних розмірів суми матеріальної допомоги, якої було явне недостатньо для облаштованості після повернення на батьківщину. Крім того, програма не передбачала ніякої компенсації за внески, зроблені іноземцями за час перебування у Франції, зокрема за відрахування в пенсійний фонд, інші платежі в систему соціального страхування.

У зв'язку з тим, що проведені в країні заходи щодо стимулювання репатріації не давали бажаних результатів через виниклі економічні труднощі в промисловості, зокрема в автомобілебудуванні, в 1984 році Франція збільшила суму матеріальної компенсації безробітним іноземцям до 20 тис. франків і ввела виплату накопичених засобів з фонду страхування по безробіттю. Загальна сума виплат разом з відшкодуванням транспортних витрат склала від 70 до 100 тис. франків. Крім того, автомобільні фірми 'Ситроен' і 'Пежо', у більших масштабах іммігрантів, що використовують працю, підписали угоди про свою участь у державній програмі стимулювання репатріації, побравши на себе зобов'язання по наданню іноземцям додаткових пільг. Однак підсумки опитування, проведеного серед іноземців, зайнятих на підприємствах цих фірм, показали, що незначне число з них проявляє інтерес навіть до таких, більш вигідним умовам матеріальної компенсації