Ясно, що при більш-менш значній перевазі держави А країна Б у більшій мері буде зацікавлена в розвитку міжнаціональної кооперації. При цьому Б (Б1) буде віддавати перевагу спільним програмам за участю А, яке припускає більше переваг, чому кооперація з Б2, Б3 і т.д. Проте кооперація по лінії А - Б порівняно мало поширена. Це зрозуміло: А не може розраховувати на настільки широкий набір нововведень, як Б, і не зацікавлена в розвитку такої міжнаціональної кооперації, а країна Б звичайно не одержує доступу до найбільш сучасних технологій, розроблених країною А, тоді як остання користується всіма досягненнями країни Б. Класичний приклад такої кооперації - двигун СФМ-56, де американська фірма в технологічному плані виграла більше французької, яка так і не одержала доступу до частини технології 'Дженерал електрик', використовуваної в цій програмі. Із цієї причини кооперація по лінії А - Б перебуває в стані постійного дисбалансу, незалежно від формального 'ваги' партнерів у рамках створених об'єднань ('СФМ інтернешнл': 50% на 50%)17.

Якщо країна А має намір передати країні Б значний обсяг сучасних технологій в обмін на якісь військово-політичні й економічні переваги, їх об'єднання також є джерелом гострих протиріч і обопільного невдоволення. Недавнім прикладом такого протиприродного союзу є японо-американський консорціум, створений для розробки й виробництва винищувача 'Фсикс' на базі Ф-16.