Скорочення військових витрат означає зниження обсягів державного військового споживання й звуження масштабів регульованого державою ринку. З іншого боку, воно означає появу в розпорядженні держави додаткових фінансових коштів, які можуть стати джерелом нових капіталовкладень у цивільні галузі, і виникнення об'єктивних можливостей зниження розмірів податків, що збільшить купівельну спроможність населення й платоспроможний попит у цілому.

Зменшення військового споживання без відповідних компенсаційних заходів може привести до серйозних соціально-економічних диспропорцій, пов'язаних зі скороченням завантаження виробничих потужностей, масовими звільненнями, ослабленням загальної системи державного регулювання економіки і т.д. Тому скорочення державного військового споживання доцільно компенсувати нарощуванням державного цивільного споживання. Пріоритетному фінансуванню за рахунок зекономлених засобів могли б підлягати ті галузі й напрямку розвитку, у стимулюванні яких дана держава зацікавлена в першу чергу.

Впровадження системи державних цивільних закупівель докорінно змінить соціальну орієнтацію державного ринку, стимулює диверсифікованість військового сектору убік збільшення питомої ваги цивільних галузей. У результаті на зміну продуктивному споживанню при виготовленні військової продукції прийде подібне по своїй структурі споживання, пов'язане з виробництвом продукції мирного призначення