Згідно з різними джерелами, від 50 до 100 тис. турецьких робітників, що перебувають у ФРН, придбали акції цих компаній. По даним 1977 року, за допомогою 128 спільних турецько-західнонімецьких компаній у Туреччині було створено 28 фірм, на яких було зайнято близько 2,5 тис. чоловік18. За даними звіту СОПЕМИ за 1982 рік, у різних областях турецької економіки функціонувало 140 фірм, на яких було створено 34 тис. робочих місць. Чисельність ремигрантов, зайнятих на цих фірмах, оцінювалася в 2,4 тис. чоловік19. По оцінках західних дослідників, організація СП зусиллями країн - споживачів і постачальників робочої сили не виконала поставлених завдань. Їхнє функціонування не привело ні до створення значного числа нових робочих місць, ні до масової репатріації турецьких громадян із ФРН.

У Нідерландах в 1974 році також був розроблений державний проект, розрахований на стимулювання від'їзду іноземців із країни й забезпечення їх зайнятістю на батьківщині, який одержав назву 'REMPLOD' ('Реінтеграція робітниківимігрантів і забезпечення можливостей національного розвитку'). Проект передбачав надання кредитів робітникомимігрантам, які прагнуть відкрити власні дрібні підприємства на батьківщині. В 1977 році уряд Нідерландів підписує угода (аналогічне турецько-західнонімецькому) з Югославією й бере на себе фінансування проекту. Крім того, у ній був створений спеціальний фонд для фінансування зайнятості в економічно відсталих районах масової еміграції. Він відбирав інвестиційні програми, які повинні фінансуватися за рахунок засобів обох країн. В 1978 році уряд Нідерландів надав фінансову допомогу в розмірі 6 млн. гульденів на здійснення в Югославії двох інвестиційних проектів. В 1980-1981 роках фонд відібрав близько 50 проектів, і в останні роки робляться спроби забезпечення межстрановои кооперації для них виконання