В остаточному підсумку встане питання про розробку умов тимчасової роботи в державах колишнього СРСР, у тому числі блоку проблем соціального, правового захисту мігрантів. Позитивним фактором стали прийняття й участь у загальноєвропейському процесі НБСЄ прибалтійських республік і всіх держав СНД. Тим самим принципы й зобов'язання НБСЄ, як і інші міжнародні норми, повинні поширюватися на соціально-трудову сферу й опитування трудящихямігрантів у країни СНД.

Важливим представляється розгляд питання про ратифікацію міжнародних конвенцій, що регулюють проблеми зайнятості й захисту прав трудящихямігрантів, у тому числі відповідних конвенцій МАРНОТРАТ і Конвенції ООН про захист прав усіх трудящихямігрантів і членів їх родин.

Необхідно також розглянути російське законодавство в частині нормативно-правової бази, що регулює порядок і умови виїзду громадян за кордон для професійної діяльності, економічні, житлові, майнові, брачно-сімейні й інші питання з урахуванням створення всіх умов для реалізації права громадян для професійної діяльності за кордоном.

Можна сказати, що з розвитком зовнішньої трудової міграції можливості наших консульських представництв по обслуговуванню російських громадян виявляться недостатніми й буде потрібно або розширення функцій існуючих загранучреждений МЗС РФ, або введення посад аташе по праці і юрисконсультів із проблем працюючих за кордоном громадян, а в країнах найбільш значного приймання робочої сили з Росії - спеціальних представництв. Як у будь-якому експорті, багато буде залежати від якості, від марки, від доброї репутації російських трудящихямігрантів. На перепідготовку громадян до роботи з обліком усіх цих факторів націлена робота міністерства праці Росії, з такого завдання повинні виходити російські посередницькі організації й агентства. Ціль усіх вищезгаданих заходів - забезпечити цивілізовані форми виїзду наших громадян на роботу за кордон. Саме на такий підхід з нашої сторони розраховує й міжнародне співтовариство, повноправним членом якого стала Росія