ХАБАРНИЦТВО Й КОРУПЦІЯ В РОСІЇ

Історичні традиції відносно хабарництва й корупції в Росії

У боротьбі думок навколо шляхів просування Росії до ринку особливе місце займає історичний досвід розвитку капіталізму, перерваного революцією жовтня 1917 року. Стосується це й питання про методи суспільного розвитку, включаючи питання, чи минулого Росії властиві явища, аналогічні тем, які в інших країнах визначаються як хабарництво, корупція, вимагання. правовая регистрация ооо киев по доступным ценам

Можна привести десятки й сотні документальних джерел і добутків літературних класиків, що свідчать про воістину варварські методи, за допомогою яких формувався ринок, а потім і капіталістичний лад у Росії. Тому існуюча в багатьох авторитетних авторів ностальгія по минулих часах, ідеалізація їх на противагу наявним зараз на цей рахунок оцінкам і виставам не мають серйозної підстави. Стосується це також поглядів про корупцію й хабарництво в дореволюційній Росії.

Не праві ті, хто малює картину прямо-таки безхмарного розвитку. Не праві й ті, хто бачить у минулому лише свавілля обману, грабежів і злодійства

Існує припущення, що слово 'хабар' стало відомо в російській мові із часів татарського ярма. Так, принаймні, слідом за істориком І. П. ЛипнуваРанди вважають ряд дослідників. Хоча починають, що існуючі з далеких часів у польській мові слова podkup і wziatka прийшли туди з російського, в офіційнім уживанні на Русі слова 'хабар' і 'хабарництво' були відсутні. Як побачимо трохи пізніше, у ті часи говорили про 'хабарництві'. Часом, як свідчать фахівці, зустрічалися й інші, далекі від згаданих терміни. Наприклад, у районах, де були активні контакти з германоязычными країнами, у простолюд хабар називали габсой (очевидно, від німецького die Gabe - дарунок, подарунок). І тому тоді можна було чути аж ніяк не звичні для російського вуха слова типу сгабсил, дав габсу або, приміром, забецалил ( очевидно, від німецького bezahlen - оплачувати, платити).

Втім, як би не називали таке явище, на Русі за всіх часів була безліч усякого роду поборів і розкрадань. Активною силою тут виступали посадові особи вкрай обмеженої системи керування й, природно, судді. У цьому змісті в Росії не було якийсь відмінної від інших країн практики. В 'Енциклопедичному словнику Російського бібліографічного суспільства Гранат' (т. 10), складеному до 1917 року, що й друкувався по матрицях на початку 200х років, приводилися слова літописця, який, оповідаючи про події в Північно-Східній Русі в другій половині XII століття, повідомляв, що дружинники князів 'багато тяготу сотвориша людям продажами й вирами', тобто, як пояснював С. М. Соловйов, 'стали дуже тяжкі для народу судовими взысками й взятками'.

Розділи